​

    Малюки розуміють, що таке бути дівчинкою або чоловіком завдяки людям, які їх оточують. Вони аналізують поведінку, одяг, зачіски, розмови тощо. Досить важливу частину у розумінні власного «я» займають гендерні стереотипи, які формує та нав’язує суспільство від самого початку народження. Поміркуйте: футбол — для хлопчиків, танці — для дівчаток, машинки й солдати — для хлопчиків, принцеси — для дівчат.

    Ваше завдання — розширити цю вузьку смужку гендерних стереотипів та додати у неї інші фактори впливу. Коли ви купуєте нову книжку або іграшку, записуєте малюка в новий гурток, поставте собі ці питання, щоб бути впевненими, що ви самі не йдете дорогою гендерної стереотипізації:

• Якщо б мій малюк був іншої статі, чи сподобалось би йому займатися у цьому гуртку або гратися в подібні іграшки? Чому? Чому ні?

• Мій вибір розширює або обмежує очікування дитини про те, ким вона може стати у майбутньому?

• Чи любить моя дитина речі, що я купую? Можливо, у неї немає вибору, тому що я купую їх тільки через приналежність за гендерними ознаками?

    Давайте малечі якомога більше вибору та простору для фантазії, цікавтеся тими речами, які насправді подобаються малюкам, на відміну від тих, які нам нав’язує суспільство. Пам’ятайте, що гендерні стереотипи обмежують як дівчаток, так і хлопців.

    Усвідомлюйте, про що і як ви говорите із дитиною. Якщо ви постійно спілкуєтесь із своєю донькою про хлопців, бойфрендів та майбутнє одруження, ви надсилаєте до її мозку повідомлення, яке програмує, що дівчатка мають кохати хлопців, а хлопчики — дівчат, а все інше вважається ненормальним. У той час, коли малюки ще не знають своєї сексуальної орієнтації, нав’язування певних стереотипів може призвести до того, що у подальшому дитина може просто злякатися себе та посоромитися зізнатися вам, що її вподобання відрізняються від тих, які ви програмували. Це потягне за собою психологічні травми, нездорові стосунки та значну кількість ризиків для здоров’я у підлітковому віці.

    Якщо ви помітите, що ваша малеча сама починає розмову про гендерні аспекти, продовжте цю розмову. Можливо, ви можете почути від дитини щось накшталт «тільки дівчата носять рожеве» або «мені не подобається гратися із хлопцями». Не залишайтесь осторонь та спробуйте з’ясувати, чому існують такі думки. Якщо ви зрозумієте, що провина у стереотипах, — зробіть усе можливе, щоб малеча дізналася правду.

    Іноді трапляється так, що ви всіма силами боретесь із тим, щоб у вашому домі не було місця стереотипам, а дитина все одно стає до них схильною. Не варто так сильно хвилюватися через це. У дошкільному віці значна кількість дівчат любить ляльки та принцес, так само, як хлопчики люблять супергероїв та машинки. Це той вибір, який має робити ваш малюк. Тож це нормально. Коли дитина почне дорослішати, у її голові та думках з’являться й інші інтереси та можливість сприймати світ зовсім інакше. А отже, нові іграшки, історії та активності забезпечені.